A formal episcopal gathering called a SYNAXIS took place on Sept. 1-3 at the offices of the Orthodox Ecumenical Patriarchate in Istanbul. This consultative body of the leaders of the ancient Constantinopolitan Patriarchate had, as its main topic of discussion, the fate of Orthodoxy in Ukraine.

The following words of the Ecumenical Patriarchate, Bartholomew, are historic in their significance for Christians both in Ukraine and Russia.

Below is a translation of his summary points:

1. The transfer of the residence of the Kyivan metropolitan in the 14th c. to Moscow occurred without the blessing of the Mother Church of Constantinople and the faithful Ukrainian people repeatedly endeavoured to liberate themselves from the grip of Moscow.

2. The establishment of the Patriarchate of Moscow did not include the Kyivan metropolitanate.

3. The letter of 1686 was written under pressure and particular circumstances and only referred to the granting of permission (“licence”) for the Moscow Patriarchate to confirm the Kyivan metropolitan. However, the metropolitan was expected to recognize the Ecumenical Patriarch as his head and remain in his jurisdiction, witnessed by the requirement to commemorate the Ecumenical Patriarch by name in the services. These conditions were not maintained.

4. We are not aware of any other documents which would speak to the “full transfer” of the Kyivan metropolia to the jurisdiction of the Moscow Patriarchate.

5. A Canon of the first Ecumenical Council obligates Patriarchs not to extend their rights beyond the boundaries of their jurisdiction.

6. The Ecumenical Patriarch has been patient with this violation of its rights, but this has not meant agreement nor has it meant that it has become legal.

7. All are aware of the ecclesiastical problems in Ukraine and the Russian Church carries sole responsibility for them. Thus, as the source of the problems, it cannot be the one to resolve them.

8. The question also requires action by the Ecumenical Patriarch because he has received requests from the Government of Ukraine and “Esteemed Father” Filaret of Kyiv. Regarding the complexities of the Ukrainian question, in response to the Church’s request, a presentation of over 90 pages has been prepared and will be presented.

9. It is also undeniable that the Ecumenical Patriarch has the canonical privilege to consider appeals from bishops, clergy and faithful of other Particular Churches, if they are unable to receive canonical defense of their rights in their own Church. There will also be a presentation on this theme.

***

В днях 1-3-го вересня, в приміщеннях царгордського патріярхату в Стамбулі, відбувся т.зв. СИНАКСІС. Цей дорадчий збір провідних ієрархів Вселенського (Константинопольського) Патріярхату обширно обговорив питання українського православ’я.

В тому заключні слова Патріярха Вартоломея мають історичне значіння для українського православ’я та відношення України до Росії.

Подаємо найважніші точки Патріярха Вартоломея:

1. Перенесення місця перебування митрополитів Київських на початку XIV ст. до Москви відбулося без благословення Матері Церкви Константинопольської і побожний український народ не раз робив кроки до усунення з-під влади Москви, – пише архиєпископ.

2. Патріархат у Москві був проголошений без включення до нього Київської Митрополії.

3. Лист 1686 р. був наданий під тиском і через обставини, і в ньому йшлося лише про надання дозволу (вжите англійське слово «ліцензія») Московському патріарху посвідчувати Київського митрополита. Але цей митрополит мав і надалі визнавати Вселенського Патріарха як свого главу і перебувати в його юрисдикції, про що мало свідчити згадування імені Вселенського Патріарха за богослужінням. Ці умови не були дотримані.

4. Ніяких інших документів, які б свідчили про «повну передачу» Київської Митрополії в юрисдикцію Московського Патріархату, не відомо.

5. Канон 1 Вселенського собору зобов‘язує Патріархів не поширювати свої права поза межі своєї юрисдикції.

6. Вселенський Патріархат терпеливо ставився до порушення його прав, але це не означає згоду з таким порушенням чи що воно стало законною справою.

7. Всім відомі церковні проблеми в Україні і Російська Церква одна несе відповідальність за них. А тому, як причина проблем, вона не може бути тим, хто їх вирішить.

8. Питання також потребує дій Вселенського Патріарха ще й тому, що до нього з проханням про це зверталася і влада Україні, і (дослівно) «Патріарх» Філарет Київський. Щодо всього комплексу українських питань на прохання Церкви була підготовлена доповідь на понад 90 сторінок, яка буде заслухана.

9. Також беззаперечним є канонічний привілей Вселенського Патріарха на розгляд апеляцій до нього від єпископів та кліру і вірних інших Помісних Церков, якщо вони не можуть отримати канонічного захисту своїх прав у власній Церкві. На цю тему також є доповідь.