In time the Muscovite prince, Vasilii II demanded the ordination of his candidate (Ion) as metrolitan of Kyiv. The Patriarch of Constantinople did not agree and in 1437 ordained the Greek Isidore metropolitan.

When Isidore visited Moscow, Vasilii ordered his arrest and then expelled him. During the Council of union in 1439 (Union of Florence) and in accord with Constantinople, Isidore facilitated agreement between the Roman Catholic and Orthodox Churches. In thanks for his work, Isidore was named the Papal legate for all Rus’ and Lithuania.

Isidore, once more, went up to Moscow and he was again arrested and a council of six Muscovite bishops (following Vasilii’s command) illegaly deposed Isidore. This of course was not within their authority. Isidore was imprisoned for two years until he was helped to escape and return to Rome.

However, Vasilii, emboldened, called upon his bishops to name Ion the Kyivan Metropolitan – which they did in 1448. In 1453 the Muscovite bishops formally declared their hierarchy separate from that of Moscow, but they named Ion their metropolitan. Therefore, in Moscow, Ion was both Metropolitan of Kyiv and of Moscow!

Moscow’s decision to “unite” the two metropolitanates was not formally recognized by Constantinople. In spite of the fall of Constantinople to the Turks in 1453, the patriarchate still continued to function and in 1458 it formally re-organized the Kyivan metropolitanate, granting it a new title and jurisdiction: metropolia of Kyiv-Halych and all Rus’.

With this act, Constantinople renewed the autonomy of the Kyivan Church and the Church of Moscow found itself beyond the canonical norms recognized by the Patriarch of Constantinople.

To be continued …

***

Згодом московський князь Василій ІІ відважився вимагати свячення свого кандидата на Київського митрополита (Іона). Царгородський патріярх не згодився і 1437 р. висвятив грека Ісидора на митрополита Києва.

Коли Ісидор поїхав в Москву, Василій наказав його заарештувати і опісля вигнати. На унійнім Соборі 1439 р., згідно з бажанням царгородського патріярха Ісидор допоміг сприяти примирення римо-католицької і православної Церков (т. зв. Фльорентійська унія). Задля його праці його назначено папським леґатом (офіційним представником) на Русь і Литву.

Ісидор знову вернувся в Москву і його заарештовано та синод шістьох московських єпископів, згідно з наказом Василія, його нелеґально скинули з стану. Ісидор два роки сидів в московські тюрмі, але в 1443 р. з допомогою прихильників він втік і повернувся до Риму.

У зв’язку з цими подіями Василій відважився в 1448 р. знову скликати собор своїх єпископів і подбати назначення Іона на “київського митрополита”. В 1453 р. московські єпископи себе відокремили від київської митрополі ї , самовільно створюючи московську митрополію та вибрали Іона на московського митрополита. В Москві Іон мав титул і київського і московсього митрополита.

Рішення московської церкви не були узгіднені Царгородом та хоч в 1453 р. Царгород впав під турків, патріярхія ще старалася діяти. Тому 1458 р. вона спромоглася офіційно пере-організувати київську митрополію та надати новий титул київському митрополитові : повстала митрополія Києво-Галицька та всієї Русі .

Цим чином відновлено автономію київської церкви а московська церква знаходилася поза канонічними нормами визнані царгородським патріярхом!

продовження буде …