“We want our initiative to shatter the barrier of apathy and awaken people’s
consciousness to individuals who are starving” (Bp. Bohdan Dziurakh)

We enter into Great Lent with a mix of eagerness, anticipation, and self-doubt. St. Paul and St. Augustine both wrote about how difficult it was to live a holy life, even though they well knew what it entailed and wanted to live it.

Lent provides a concentrated time when we can more fully center on living that life, even though we doubt ourselves and know how many times we have failed. During this Lenten season our bishops ask that we bring our prayers to action, especially our prayers for the poor and forgotten.

Specifically, they ask us to join their initiative to stand in solidarity with the hungry of the world.

The year 2018 is the 85th anniversary of the Holdomor. In presenting this initiative to a government committee Bishop Bohdan (Dziurakh), secretary of our Church’s Synod, stated, “We know how it hurt when world leaders and western society remained silent and turned their backs to the tragedy of our nation. Therefore, we do not wish to be silent observers of the tragedy of other countries. The Holodomor obligates us to solidarity and compassion.”

This call to solidarity and compassion is a call for us to find ways to stand with the poor of this world, especially those in central and east African countries.

How do we do this? Of course, donating to reputable agencies is a start. Being supportive of government assistance to the poor in Canada and beyond is also important. Let’s not forget simply being courteous and treating with humanity those whom we may meet in everyday circumstances.

It’s also good to remember that this is why we have switched to using Fair Trade Coffee: paying workers in the Global South helps support the development of a fair economy AND buying this coffee through The Working Centre assists them in supporting and developing the inner city community of Kitchener.

***

В 85-у річницю Голодомору: “Це буде найкращий “пам’ятник” жертвам Голодомору в Україні!» — владика Богдан(Дзюрах) про допомогу країнам, які страждають від голоду”

На жаль, Голодомор, з часу якого минуло кілька десятиліть, не є трагедією тільки нашого народу.

Важко уявити, але минулого року близько двадцяти африканських країн були під загрозою голодної смерті, в яких найбільше страждають саме діти. Тож наша держава, Церкви і релігійні організації, зокрема наша Українська Греко-Католицька Церква, мають докласти великих зусиль, аби ця трагічна сторінка не повторилася знову ще й в історії інших народів. Тож, окрім молитви, запаленої свічки пам’яті та пам’ятників, мабуть, найкращим виявом пошани до жертв Голодомору буде допомога тим країнам, які зараз залишилися з голодом сам на сам.

За даними ООН, тільки в 2016 році 815 мільйонів людей у світі потерпали від голоду, а це становить 11 відсотків від населення планети. Найбільше страждають від цієї проблеми країни Центральної та Східної Африки.

“Ми знаємо, як нас боліло те, що великі мужі та західне суспільство мовчки відверталися від трагедії нашого народу. Тому ми не хочемо мовчки спостерігати за трагедією інших країн. Пам’ять про Голодомор зобов’язує нас до солідарності та милосердя. Саме тому було скеровано прохання (заклик) до органів державної влади на найвищому рівні, щоб Україна поділилася своїм зерном.

Адже ми не можемо заховатися за запаленою свічкою в той час, коли на наших очах гинуть тисячі людей в країнах Африки,” — наголосив владика Богдан (Дзюрах) у коментарі для Департаменту інформації УГКЦ.

“Ми хочемо запропонувати таку ініціативу, аналогічну до акції “Моя цеглинка на будову собору”, в якій кожна людина за своєю спроможністю могла раніше долучитися до побудови Патріаршого собору … Надіємося, що люди відгукнуться і підтримають нашу акцію, а також долучаться за своєю спроможністю для того, щоб врятувати чиєсь життя, — зазначив владика Богдан. — Я думаю, що це буде найкращий і найдостойніший “пам’ятник” жертвам Голодоморів в Україні, який ми зараз можемо створити!”

Секретар Синоду Єпископів зізнався, що для такого рішучого кроку нашу Церкву надихнув приклад Святішого Отця Франциска, який вчить нас відгукуватися на людську біду та людську недолю, хоч би де вона проявилася. Адже в очах Божих ми всі є Його дітьми, незалежно від раси чи кольору шкіри, місця проживання чи соціального статусу. Одного разу Папа (звертаючи увагу на проблему голоду у світі) сказав, що голод у світі існує внаслідок байдужості багатьох та егоїзму
деяких.

“Ми нашою ініціативою хочемо проламати мур байдужості та пробудити солідарність багатьох людей до осіб, які голодують.”