So who would you rather be: a tax collector or a pious teacher?

Of course, it would seem that we should aspire to being pious, moral, religious people. Yet, in today’s parable, Jesus asks us to pause and think about what it really means to respond to his call.

The pharisee does “everything right”. He follows the rules. He knows what is right and wrong. But, where is his heart? How does he look upon his fellow human beings?

The tax collector knows he is a sinner. He does not hide the fact. He turns to God in hope and faith. He seeks God’s grace, because he knows his own failings.

The tax collector is the example that Christ sets before us and asks us to follow! We respond to Christ’s call by humbly recognizing our faults and calling upon God’s love to forgive us and strengthen us to be better!

***

Суть притчі добре передана картиною A.E.Borthwick “The Presence”. Художник зобразив кульмінаційну частину служби – причастя святих христових таїн. Храм темний і майже порожній, але вівтар яскраво осяяний світлом.

У лівому нижньому кутку картини, коло самого входу, в напів-темряві, жінка стоїть на колінах, немов ховаючись, не наважується підійти ближче. Одразу позаду неї осяяна світлом фігура Христа. Спаситель протягує руку чи то благословляючи, чи відпускаючи її гріхи.

Траппістський монах Томас Мертон так визначає суть смиренності:“Смирення означає бути в житті тим, ким ви є в очах Божих”. На його думку суть смирення не у зосередженні на поведінці, а в усвідомленні постійного перебування перед очима Божими. Бути не тим, ким ви хочете щоби вас бачили люди, або ким ви самі себе вважаєте, а тим, ким ви дійсно є перед
Богом. (Holmes, Robert M. “A Satisfactory Humility.” Day1.org. 23 Sept. 2001. Web)